27.02.2008 • Олесь Вахній
Згідно повідомлення Держкомстату, минулий рік виявився рекордним для України від часів постання її як держави в справі інвестування економік інших країн. Загальний обсяг сягнув 6,1 млрд. доларів. Це майже в 25 разів більше ніж за всі попередні роки її незалежності. Сумарний об'єм дотеперішніх інвестицій сягав всього-навсього 243,3 млн. доларів. На тлі переваги смертності над народжуваністю, високого відсотку трудової іміграції, неспроможності "пересічного українця" однією зарплатою повновартісно наповнити "споживчий кошик" - цифра вражаюча.
Переважна більшість минулорічних інвестицій опинилась на Кіпрі. Офіційно задекларований потік українських коштів в цю офшорну зону, лише за рік виріс з 10,3млн. до 5,8 млрд. доларів.
Читати далі »
26.02.2008 • «Щит Києва»
Здорове суспільство орієнтує людей НЕ на вимушене терпіння одне одного, а на взаємну повагу.
У Києві визначено переможців конкурсу "ЗМІ за толерантність та консолідацію українського суспільства". Раніше гучно відзначили Міжнародний день толерантності. На початку року засновано джазовий фестиваль "Мистецтво толерантності". Що ж це таке?
Якщо прагнеш зрозуміти явище, то спершу поглянь, з чого воно почалося. "Первинно латинське слово tolerantia означало пасивне терпіння, добровільне страждання, асоціювалось з такими поняттями, як біль, зло". Про це говориться на сайті "Простір толерантності".
Читати далі »
17.02.2008 • Олесь Вахній
Кількасотлітнє жалюгідне нидіння на задвірках дикої Московської імперії спричинилось до втрати державницьких традицій й вміння давати тверезі оцінки історичним подіям та суспільним явищам. Брутальне ігнорування українських національних інтересів брехливими байками про "малоросійську гілку великоросійського дерева", "православну єдність", зумисне прив'язування до непритаманних українцям проблем самої метрополії, витворило цілком відірване від реалій трактування минулого, сприйняття нинішнього, й бачення майбуття. Трагічним спадком вимушеної перерви в тяглості державницьких традицій є не стільки помилковове, скільки цілковито протилежне реаліям сприйняття дійсності. Звідси й проблеми з патріотичним вихованням.
Читати далі »
12.02.2008 • Віталій Коломієць
У трилері з повернення заощаджень власникам колишнього Ощадбанку СРСР я нещодавно взяв участь особистo. Це було у Святошинському відділенні Ощадбанку столиці України. Повіривши словам найвищих керівників, що, нарешті, вперше за всі роки незалежності створено механізм оформлення і виплати знецінених заощаджень.
З'явилася можливість отримати аж тисячу гривень! Багатьом із знедолених пенсіонерів та інвалідів, які змушені рахувати кожну копійчину – це нечуваний дарунок. Але…
Умови
Вони начебто офіційно сприятливі. Хоча у натовпі, де мені довелося стояти, далеко не всі з ними погоджувалися. Деякі клієнти без особливого душевного піднесення наголошували, хоча влада їх начебто й порадувала, проте належно процес оформлення клієнтів не організувала.
Читати далі »
10.02.2008 • «Щит Києва»
Щороку в Україні з причин, обумовлених алкоголем, помирають понад 40 тисяч осіб. Про це повідомив голова Національної ради з питань охорони здоров'я при Президентові України Микола Поліщук під час круглого столу "Національні особливості» алкоголізму в Україні".
"Україна втрачає щороку понад 40 тисяч життів, від алкоголю. Це близько 8 тисяч отруєнь алкоголем, десь 8 тисяч – кардіопатій, решта – це всі інші захворювання, а також нещасні випадки, які трапляються через вживання алкоголю: куріння в ліжку в нетверезому стані – людина згоріла або, наприклад, вийшов або виїхав на трасу – ДТП і т.д.", – повідомив він
Читати далі »
6.02.2008 • Михайло Маркелов
Ця новина – погана. Як нещодавно стало відомо, товарний імпорт у листопаді минулого року знову набагато перевищив експорт. Рекорд місячного приросту негативного сальдо торгового балансу встановлено, правда, не було, але надбавка виявилася вельми відчутною – $1,368 млрд. Максимальне ж зростання негативного сальдо спостерігалося на місяць раніше (у жовтні) – $1,527 млрд. Перед тим в жодному з місяців 2007 року величина негативного сальдо не дотягувала навіть до одного мільярда доларів.
Читати далі »
5.02.2008 • «Щит Києва»
На нараді Кабміну з підготовки до чемпіонату Європи з футболу в 2012 році міністр у справах сім"ї, молоді і спорту Юрій Павленко розкритикував Київраду за передачу в оренду низці структур земель біля стадіону
Читати далі »
5.02.2008 • Григорій Міщенко
Хто в наш час відвідує художні виставки? Питання для пересічного українця може сприйматися дивно. Мовляв, не до виставок тим, хто мусить дбати про хронічне виживання… Утім, якщо звернутися до старих часів, перед очима велелюддя на вітчизняних вернісажах.
І це тоді, коли вони були майже всуціль заангажовані "методом соцреалізму". Проте й на них траплялися справжні художні твори. Твори, котрі і нині високо цінуються не лише в Україні, а й "за бугром". Відтепер той "бугор" – Захід-Америка з його постмодерністськими інвазіями, можна бачити на власні очі не лише в Києві, але й по інших містах. Щоправда, отих поціновувачів, для яких образотворче мистецтво, музика, література були своєрідними настановами в осягненні як культури світової загалом, так і власної, не видно на сучасних виставках. Здебільшого, це снобістське зібрання, що керується зазвичай чутками про "щось дотепер небачене", оригінальне, ба, навіть шокуюче. Такого, з дозволу сказати, поціновувача прекрасного, не цікавить мистецтво високе, як колись мовилося, зокрема, народне з його традиційними вартостями й значенням для відродження національної самосвідомості. Ну, а так званим "простим людям", дні яких минають у заробітчансті й спогляданні вечорами мильних серіалів, – до всього того немає ніякого діла. Тим паче, що всі оті викрутаси чи мазня, з їхніх слів, вони ніколи не зрозуміють. То хто ж тоді має творити культурне, інтелігентне середовище, яке має бути оберегом духовного єства нації?
Читати далі »
1.02.2008 • Олесь Вахній
Перелік злочинів комуністичного тоталітаризму не обмежується масовими розстрілами, цілеспрямовано зорганізованими голодоморами, політичними репресіями, нищенням культурних здобутків, замовчуванням або брехливим потрактовуванням подій минулого i масовим виселенням автохтонів за межі етнічної Батьківщини з метою подальшої асиміляції. Трагічним спадком всього пострадянського простору є штучна люмпенізація загалу й витворення духовно здеградованої орди, котру безпідставно нарекли "народом". Моральне збочення міцно вкорінилось в неприродному й нездоровому середовищі позбавлених усвідомлення причин власного буття в цьому світі. Ідеалізуючи аморальний триб життя й непритаманну цивілізованій людині поведінку вилонених з їхніх надр лояльних будь-якій владі знаменитостей - одноденок, вони з пекельною завзятістю вивищують в побуті власні до абсурду безглузді забаганки над здоровим глуздом, загальноприйнятими вартостями, почуттям такту й обов'язку супроти ближніх.
Читати далі »
1.02.2008 • Олесь Вахній
Куций розум хама винахідливий на пошук виправдання власній недолугості. Аргументи котрими він послуговуватиметься, вражатимуть розміром абсурду й безглуздості. На противагу їм, богобоязливі діти світла (маю на увазі наділених належними талантами патріотів) скромно рятуючись від морального й фізичного перевтомлення й вбивства власних нервових клітин, слухняно втілюючи в життя одну з порад Христа не сипати перед свинею перлів і бісеру, ухиляються від виснажливих і здебільше беззмістовних дискусій (чи то б пак малоконтрольованих в царині лексики словесних баталій).
Читати далі »
1.02.2008 • Олесь Вахній
Відрекомендовувати нашим читачам соліста й керівника легендарного гурту "Кому Вниз" Андрія Середу – зайва трата часу. Слава йде попереду сама. Попри зайнятість (окрім репетицій й виступів, Андрій озвучує українською мовою мультфільми й займається активною громадською діяльністю), він знайшов час, й погодився відповісти на кілька запитань.
- Андрію, як ти змалюєш нинішній стан речей в сучасній українській естраді?
- (Сміється). Аж занадто загальне питання. Конкретизувати не хочеш? Якщо на загал, - то стан речей препаскудний. Нинішня культура тримається виключно на ентузіазмові небайдужих. Час-від-часу дають нагоду проявити себе політичні заходи. Тоді через пісню, або щось інше й вдається донести якщо не широкому загалові, то принаймні багатьом те, що для них є необхідним. Той хто має голову на плечах, розуміє, яка прірва між шлягером, й мистецтвом.
Читати далі »